Як олігархи ділять схід України: Дніпропетровськ
Місцеві вибори у регіонах, які межують з війною, сьогодні мають значення, як ніколи. Від їхніх результатів залежатиме, куди рухатиметься схід України. Тому журналіст програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і UA:Першого каналу) вирішив подивитися, хто є головними фаворитами в боротьбі за владу у прифронтових регіонах, і побував у Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі та Маріуполі. І з’ясував, що при всьому розмаїтті політичних сил у країні шанси на серйозну владу там мають тільки фактично три політично-олігархічні сили.

Після звільнення олігарха Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА в березні 2015 року, його нова політична сила «Укроп» активно виборює владу на виборах у партії «Опозиційний блок» Ріната Ахметова та Сергія Льовочкіна, які з політичної точки зору прекрасно пережили втечу колишнього боса – Віктора Януковича.
Коломойський – третій за рахунком найбагатший українець (за версією американського журналу Forbes) із активами у банківській сфері, медіа, нафтовій та газовій галузях, промисловості, сільському господарстві, нерухомості та авіації. За контроль над деякими з ключових активів вінвоює з владою – інколи буквально з озброєними молодиками.
У головному форпості України – Дніпропетровську – його інтереси зіткнулися з інтересами донецького бізнесмена Ріната Ахметова. Від першого на посаду очільника міста балотується Борис Філатов. Від другого – Олександр Вілкул, якого також закулісно підтримує Адміністрація президента.
Негласна взаємна підтримка простежується майже у всьому – від допуску до ефірів місцевих телеканалів до спільного голосування у виборчій комісії, каже довготерміновий спостерігач «Опори» у Дніпропетровську Денис Давидов.
Як приклад, він наводить спільне голосування представників «Блоку Петра Порошенка» і «Опозиційного блоку» у міській виборчій комісії. Крім того, за його словами, коли у Дніпропетровськ приїжджав президент Петро Порошенко, то він давав інтерв’ю «34-му каналу», який належить Рінату Ахметову. «На «34-й канал» неможливо потрапити представникам партії «Укроп». Так само, як представникам партії «Опозиційний блок» неможливо потрапити на канали, які контролюються Ігорем Коломойським», – говорить Давидов.

Дніпропетровськ буквально потопає в політичній рекламі Бориса Філатова.
«Для жителів міста Дніпропетровська нехай краще мером буде людина Коломойського, як мені привласнюють ярлички, ніж буде людина Ахметова. Це очевидні речі», – заявляє Борис Філатов.
Втім, він каже, що не вважає себе людиною Коломойського. «Я цю людину знаю 15 років. Ми з ним досить близько знайомі. Я не можу його назвати другом, але старшим товаришем – точно. Але я не перебуваю у нього на зарплаті, я не його підлеглий. Але при цьому я йому дуже вдячний, що ми разом працювали на державній службі», – сказав він.
На відміну від Філатова, його головний опонент – колишній регіонал Олександр Вілкул – не рекламується на білбордах. Він зробив основну ставку на особистому спілкуванні з бюджетниками і людьми поважного віку, тобто основним електоратом представників Партії регіонів, а нині «Опозиційного блоку».
41-річний Вілкул був віце-прем’єром у 2012–2014 роках, у 2010–2012 роках – обіймав посаду голови Дніпропетровської облдержадміністрації. До цього працював на підприємствах і компаніях Ріната Ахметова.
«Якщо розрізняти їхні стратегії, то можна сказати, що стратегія Бориса Філатова і партії «Укроп» – більш агресивна. Вони постійно наголошують на тому, що якщо не виберуть, то прийде війна у місто, місто стане новим Донбасом, буде розруха. Вони постійно говорять про якусь агресію. Натомість кампанія Олександра Вілкула і «Опозиційного блоку», як би це не здавалось дивним, вона достатньо миролюбна. Так, на їхніх білбордах можна помітити «Ми за мир», «Ми за розвиток». Але це не основне. Головне, що вони майже не критикують нинішньої влади, що також свідчить про якісь домовленості», – каже Денис Давидов.
Утім, сам Вілкул навідріз відмовляється визнавати існування будь-яких офіційних домовленостей із Банковою, як і те, що він представляє інтереси олігарха Ріната Ахметова, на підприємствах якого він працював до приходу в політику.
«Я себе вважаю абсолютно самостійною людиною, яка не мають стосунку особливого ні до кого, – заявляє Олександр Вілкул. – Що стосується міста Дніпропетровська, у мене був вибір – або стояти осторонь і дивитися, як місто скочується на останні місця за дуже багатьма показниками серед інших обласних центрів і перетворюється фактично на таку феодальну вотчину однієї рейдерського угруповання, або йти і працювати».
Боротьба між двома олігархами вже дуже гаряча, і напруга тільки зростає, вважає Денис Давидов. «Існує велика небезпека силового сценарію», – говорить він. Наприклад, комісію в Дніпропетровську охороняють автоматники з батальйону «Січеслав», який підпорядковується обласному управлінню МВС. Крім того, є велика кількість охоронних структур, які працюють і на одну, і на другу сторону. Також в їхньому підпорядкуванні є так звані добровольчі батальйони.
«Ми побоюємось повторення ситуації в Чернігові, коли місто було перенасичене так званими тітушками, коли у місті перебувало дуже багато представників добровольчих батальйонів, людей, які раніше воювали в АТО, а зараз демобілізовані. І небезпека цього дійсно дуже серйозна», – каже Денис Давидов.


